конспекти з укр. мови

Розгорнутий конспект уроку

з української мови у 8 класі

ТЕМА: ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ                                                             

              З ГОЛОВНИМ  ЧЛЕНОМ У ФОРМІ ПРИСУДКА.

              ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ ТА УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ.

МЕТА: сформувати в учнів поняття про односкладні прості речення, їх види;

              ознайомити з означено-особовими та узагальнено-особовими реченнями,

              способами вираження в них головного члена;

              розвивати вміння знаходити їх у тексті та визначати  правильно види,

              а також уміння зіставляти і порівнювати;

              удосконалити навички доречно використовувати такі речення у власному

              усному та писемному мовленні;

              поглибити знання учнів про головні та другорядні члени речення;

              виховувати увагу й пошану до влучного, образного слова у формі зразків

              усної народної творчості, любов до рідної землі;

              поповнювати словниковий запас слів учнів;

              розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення та мовлення учнів.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами повторення

                          (формування мовної компетенції).

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, технічне обладнання, роздавальний матеріал – таблиці.

 

ЕПІГРАФ: „…Зима розкрила нам свої обійми,

Навколо хат уже лежать сніги …”

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ЕПІГРАФА

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (записати дату і темууроку у зошит ).

Вчитель:

 -  На цьому уроці ми з вами повторимо вивчене в 5 класі про односкладні речення, ознайомимося з їх видами і будемо вчитись знаходити і розпізнавати їх в тексті. Для того щоб це зробити, а також вміти правильно й доцільно вживати такі речення у власному усному та писемному мовленні для написання творів та переказів, щоб збагатити наше мовлення, зробити яскравішими та виразнішими наші висловлювання ми повинні вивчити тему „Односкладне речення ”. Почнемо ми з вами з повторення

уже відомих вам правил.

1.1     Актуалізація опорних знань учнів (бесіда):

-          Що становить граматичну основу простого речення?(підмет і присудок)

-          Назвіть види речень за складом граматичної основи.(двоскладні та односкладні)

-          Яка особливість односкладного речення?(граматична основа такого речення виражена одним головним членом речення – або підметом, або присудком, наприклад:                                                   У школі готуються до Нового року. Надворі сніг.)

  1.2 Опрацювання теоретичного матеріалу - § 16 стор. 72

Вчитель:

-          Порівняйте речення. Визначте граматичну основу. Дайте характеристику цим реченням.     

              Зима.                       Холодна зима.                          ///                           Настала зима.

   -    Чи можна сказати, що думка, виражена односкладним реченням, неповноцінна?

(ні, вона просто виражена коротше, лаконічніше)

-          Які ви знаєте двоскладні речення за наявністю або відсутністю другорядних членів речення?(існує два види речень – поширені і непоширені)

-          Зверніть увагу на перше і друге односкладне речення, яка між ними різниця?(у першому – тільки головний член речення, а у другому  є другорядний член – це означення холодна, тобто перше є непоширеним, а друге – поширеним).

Порівняльна діаграма Венна.

                          Односкладні речення           Двоскладні речення

 

- Наведіть власні приклади двоскладного та односкладного речення.

2.     Колективне опрацювання схеми „Види односкладних речень ” (§ 16 стор. 74)

Вчитель:   Зверніть увагу!

-          Не є односкладними речення, у яких присудки виражені дієсловом у формі 3-ї особи однинитеперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Це двоскладні речення з пропущеним підметом, який відновлюється з контексту.

Наприклад:

1.      Дивиться (3 особа одн. теп. час) цікавий фільм.

2.      Дивився (однина, минулий час, дійсний спосіб) цікавий фільм.

Із цих речень не зрозуміло, хто саме виконує дію (він, вона, я, ти), а тому вони потребують підмета.

3.     Вибіркова робота з текстом.

   Назвати і записати односкладні речення, визначити граматичну основу в них, визначити,                                   якою частиною мови вона виражена, визначити вид односкладних речень                                                                      (іменне, дієслівне – з головним членом у формі присудка чи підмета).

   Вирій. Так називали омріяну райську країну. Лежала вона нібито далеко за обрієм, за синіми морями. Манила до себе перелітних птахів.В цей рай земний птахи відлітали зимувати. Першою поспішала туди зозуля. В неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік.

Та такніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги дізнатись, скільки вона  пролетіла за день…

-          Чи можна вважати односкладні речення усіченими порівняно з двоскладними?(напевно ні, тому що зміст їх від цього не втрачається)

-          Які з них є поширеними?(2, 3, 4-те речення)

4.     Робота з таблицею „Односкладні речення з головним членом у формі присудка ”.

Вчитель:

-          Зараз ми з вами ближче познайомимось з двома видами односкладних речень,                                                     граматична основа яких містить лише присудок – це означено-особові (О-О) та узагальнено-особові речення (У-О).

Означено-особові речення О-О	Приклади	Узагальнено-особові речення У-О	Приклади
Виражають дію, яку виконує конкретна особа		Виражають дію, яка стосується будь-якої особи, заклик до всіх і кожного
Виражається: 1)      дієсловом 1-ї та 2-ї особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу; 2)      дієсловом наказового способу.	Радіємо поверненню зими. Чую спів землі. Прислухайся до голосу розуму.	Виражається: 1)      дієсловом 2-ї особи однини; 2)      рідше – дієсловом в інших особах.	Не кажи „не вмію”, а кажи „навчуся”. Решетом воду не носять.
Широко використовуються в усіх стилях мовлення, а також у реченнях, які містять наказ, прохання, спонукання до дії.		Містять узагальнені судження, вживаються в основному в розмовному мовленні і в народній творчості (здебільшого у прислів’ях та приказках)

5.     Пояснювальний диктант.

   Записати речення, охарактеризувати їх за схемою:

а) Знайти граматичну основу.

б) Назвати спосіб вираження головного члена речення.

в) Визначити вид односкладного речення.

   (О-О) Захоплюємось красою зимових пейзажів. (захоплюємось – І ос. множ. теп. час)

   (У-О) За обіцянку кожуха не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

   (О-О) Люблю в холодну зимну ніч спостерігати за зірками. (люблю - І ос. одн. теп. час)

   (У-О) У нього не розживешся і серед зими льоду. (не розживешся – ІІ ос. одн.)

   (У-О) Розуму не позичиш. (не позичиш – ІІ ос. одн.)

   (О-О) Морозну свіжість відчувай на смак. (відчувай – дієслово наказового способу)

   (О-О) Зачаровано милуєтесь морозними візерунками на вікні. (милуєтесь – ІІ ос. множ. теп. час)

   (У-О) Знання без помилок ніде не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

6.     Дослідження-реконструкція.

Перетворіть подані двоскладні речення в односкладні і визначте їх види.

1.      Якщо ти влітку працюєш, то взимку ти не голодуєш.                                                                                     (Якщо влітку працюєш, то взимку не голодуєш. У-О)

2.      З почуттям тривоги і радості ми чекаємо Нового року.                                                                                                       (З почуттям тривоги і радості чекаємо Нового року. О-О)

3.      Ти за рідний край життя віддай.                                                                                                                                              (За рідний край життя віддай. У-О)

4.      Ти подивись на вкриті білосніжним килимом поля.                                                                                   (Подивись на вкриті білосніжним килимом поля. О-О)

7.     Творче завдання.

-          Подивіться на екран, перед вами зображена картина із зимовим пейзажем. Складіть 2-3 речення за картиною, використовуючи різні види односкладних речень. Назвіть граматичну основу і вид складених речень. Зверніть увагу, що прості речення з неповною граматичною основою і другорядним членом речення обставиною є двоскладними реченнями з пропущеним одним головним членом речення, а не односкладним.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

1.     Підведення підсумків (бесіда):

Вчитель:

   -  Яке речення називають односкладним?Наведіть приклад.

   -  Які види односкладних речень ми вивчили сьогодні на уроці? (О-О та У-О)

   -  На які види поділяються односкладні речення за наявності або відсутності                                           

      другорядних членів речення? (поширені та непоширені)

-  Чи потрібний другий головний член речення для розуміння змісту? Наведіть приклад.

(ні, другий головний член односкладному реченню не потрібний, оскільки зміст його

і такзрозумілий.Наприклад:Люблю морозну білосніжну зиму.)

2. Підсумки уроку у вигляді таблиці:

Вчитель:

-          Заповніть таблицю.

Знаю…	Умію…	Треба попрацювати над …
…	…	…

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ( НА ВИБІР )

  1) § 16 стор. 72-74, 76, 79, вправа 126;

  2) § 16, скласти твір-мініатюру на тему „Грудень – початок зими ”,                                                                використовуючи різні види односкладних речень.

  3) § 16, скласти привітання рідним та знайомим з Новим роком,

використовуючи різні види односкладних речень.

Розгорнутий конспект уроку з української мови

у 7 класі

ТЕМА: СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

МЕТА: перевірити, систематизувати, узагальнити і поповнити знання учнів про службові частини

              мови; закріпити знання про правопис таких слів; формувати вміння визначати орфограми у

              словах і розрізняти службові частини мови на письмі; виховувати в учнів почуття національної

              самоповаги; виховувати пошану до поетичного слова, до здобутків усної народної творчості,

              до рослинного світу України; виховувати любов до природи; розвивати логічне і образне

              мислення, увагу, пам'ять, емоції, а також активізувати творчі здібності школярів

              усіма засобами словесності.

ТИП УРОКУ: урок – подорож, урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок

                        з елементами дослідження.

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, плакати, картини, портрети видатних людей, доповіді учнів,

                              роздатковий матеріал (додатки).

ЕПІГРАФ: „Білий цвіт на деревах вишневих –

                     Наче шум весняної води…”

                                            Олександр Олесь

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

-          Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

1. Пізнавальна діяльність (вірш на дошці):

-          Зверніть увагу на вірш, написаний на дошці. Чи правильно побудовані речення? Чого не вистачає у поданих реченнях? (відповідь – не правильно, у вірші пропущено прийменники і сполучник)

Садок вишневий … хати,

Хрущі … вишнями гудуть,

Плугатарі … плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

… матері вечерять ждуть.

(коло, над, з, а)

  (учні вставляють пропущені слова, визначають що це за частини мови, називають автора твору).

IV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

2. Опитування учнів (актуалізація опорних знань):

-          Про що цей вірш? Яке дерево згадується у ньому?  (відповідь – у вірші описується пейзаж вечірнього села, згадується у ньому вишневий сад) Цей вірш перегукується з нашим епіграфом до уроку. Це цитата з вірша О. Олеся (читає).

-          Ми спробуємо сьогодні згадати рослини – символи, що визначають обличчя України. Які рослини України ви знаєте? (відповідь – до рослин-символів ми відносимо вербу, калину,

      дуб, тополю, соняшник, чорнобривці, мальви, мак, руту, барвінок та інші)

-          До яких частин мови (групи)  відносять ці слова? (відповідь – до самостійних частин мови)

-          Правильно. Отже, ми з вами вирушаємо в загадкову країну (королівство) – Частини мови. Нам потрібно проминути королівство (замок) Самостійних частин мови, які ви вже вивчили, і тільки тоді нас зустріне чарівна галявина, на якій розташоване графство Службових частин мови. Ми з вами вже познайомились з ними на уроках української мови. І ваші знання стануть вам у пригоді для того, щоб удосконалити свої вміння використовувати їх у житті. Перед нами стоїть завдання: довести за допомогою всіх можливих засобів мови і різноманітних видів робіт, що службові слова займають важливе місце у вивченні української мови і без них людини не зможе виразити свої почуття у повному обсязі, поповнити скарбницю культурної спадщини, простіше сказати, не зможемо спілкуватись. Скажіть, чи зміг би поет написати вірш не використовуючи службових слів? (відповідь – ні, не зміг)

-          А чому ми відносимо ці слова до службових? (відповідь - тому що ці слова незвичайні, вони не називають ні предметів, ні ознак, ні дій; ми не можемо поставити до них питання; не можемо виділити в них ні кореня, ні суфікса, ні закінчення. Лише в поєднанні з самостійними частинами мови вони знаходять своє „граматичне щастя”)

-          Отже, давайте пригадаємо в чому воно полягає? Яку роль такі слова виконують у мовленні?

-          Що таке прийменник?

-          Що таке сполучник?

-          Назвіть ще одну службову частину мови. (відповідь – частка). Що таке частка?

-          Щоб дізнатись, чи вмієте ви розрізняти три службові частини мови, давайте виконаємо таке завдання: розподілимо подані слова у три колонки (прийменники, сполучники і частки).

1. Розподільний диктант

   Крім, коло, але, бо, на, у, з-над, щоб, хіба, тому, хоч, а, ні, поруч, нехай, без, і, та.

(вивісити на дошку правильні відповіді, а учні одне в одного перевіряють).

2. Історична довідка (доповіді учнів).

-          Отже, кожна службова частина мови виконує свою роль в процесі формування мови. Існує така наука – етимологія, яка вивчає походження та історію слів. Давайте послухаємо учнів, які розкажуть нам про передісторію становлення службових слів (деяких).

-          1 учень (сполучник)

-          2 учень (частка)

3. Пошукова робота.

-          До появи першого правопису, виданого у 1934 році, що затвердив сучасні назви частин мови, ці слова займали важливе місце у формуванні суспільства, у процесі спілкування людей, і , безперечно, у створенні культурного і духовного спадку, що передається поколіннями. Саме у такий спосіб до неї дійшла величезна кількість поетичних творів українських майстрів слова, творчість яких оповита почуттям захоплення українською природою. Серед розмаїття рослин нашої Батьківщини можна виділити такі, що являються символами України. Запишіть у зошит таке прислів’я:

„Без верби і калини нема України”

     Знайдіть і підкресліть в ньому службові слова. Вірно. Отже, саме без верби і калини не можна уявити справжню українську оселю. Адже, калина – це символ рідної землі, батьківської хати, отчого краю. Дуже багато збереглося на Україні населених пунктів з назвою Калинівка. А верба, в свою чергу, виступає священним деревом, не дарма люди здавна оспівали її в піснях, ввели її у казки і легенди. А тепер давайте перевіримо ваше домашнє завдання – твір-мініатюру на тему „Які рослини є обличчям України”. (2-3 учні читають твори, а сусіди по парті підкреслюють в них службові частини мови).

4. Доповіді учнів про творчість видатних письменників.

-          Ми не можемо обійтись без цих слів при написанні творів. Давайте послухаємо, як це вміли робити художники слова. Прослухайте доповіді учнів, перед якими було поставлене таке дослідницьке завдання: опрацювати зразки творчості двох українських поетів: В. Сосюри і М. Рильського, творчість яких ми тільки-но вивчили на уроках літератури, і дослідити принципи використання ними у своїх творах службових частин мови.

1. М. Рильський.
2. В. Сосюра (учні виписують усі рослини з доповідей на слух).

- Який ми можемо зробити висновок? (відповідь – без службових частин мови неможливо виразити свої думки, почуття і переживання, як це роблять поети і письменники.

5. Мистецька лабораторія.

-          Творча особистість повинна вміти варіювати усіма засобами і одиницями мови, вміти вміло і влучно використовувати усі її багатства. А якими ще засобами або способами людина може виразити себе, свій внутрішній світ? (відповідь – за допомогою створення пісень, виконання танцю, малювання картин, як це роблять художники).

-          Так, правильно. І яскравою представницею митців української землі є художниця за покликанням, художниця-самоук Катерина Василівна Білокур. (поки вчитель готує картину „Квіти за тином”, учень-мистецтвознавець розповідає про К. Білокур).

-          Перед вами картина Білокур „Квіти за тином” (1935 рік). Спробуйте всього за допомогою 3-4речень описати те, що ви бачите на картині, вживаючи службові частини мови (перевірити твори учнів, вибрати 1 речення, розібрати його синтаксично).

-          Яку синтаксичну роль виконують службові слова? Як ми їх підкреслюємо? (відповідь – вони не підкреслюються, бо вони не є членами речень).

-          Ми з вами наголошували на тому, що пісні – це теж спосіб самовираження людини. І багато українських рослин – символів оспівано в піснях. Давайте ми з вами згадаємо всі українські пісенні твори і виконаємо таке завдання: перед вами лежать аркуші паперу з уривками з пісень, на місці пропущених слів ви повинні вставити службові частини мови (робота з картками).

V. РЕФЛЕКСІЯ (ПІДСУМКИ УРОКУ)

-          Отже, сьогоднішній урок ми присвятили тому, щоб довести, що службові слова посідають важливе місце у вивченні української мови. І довели, що їх роль виняткова у повсякденному житті, у створенні зразків мистецтва, що оспівують простори нашої України.

Максим Рильський:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити вивчені правила про службові частини мови, виконати вправу 156.
2. Скласти твір-мініатюру на тему „Найулюбленіша рослина українців”, використовуючи службові частини мови.

Розгорнутий конспект уроку з української мови

у 5 класі

ТЕМА: ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ.

              СИНТАКСИЧНА РОЛЬ У РЕЧЕННІ.

МЕТА: дати уявлення п’ятикласникам про фразеологічні звороти, їх лексичне значення та

              функціонування в мові; виробляти навички доречного вживання фразеологізмів у мовленні;

              сформулювати значення цих фразеологізмів; удосконалити вміння і навички правильно

              тлумачити фразеологізми; знаходити їх у тексті (текстоцентричний підхід); з’ясовувати

              синтаксичну роль у реченні; ознайомити учнів з фразеологічними словниками; поповнювати

              словниковий запас слів учнів; розвивати культуру мовлення, спостережливість, образне

              мислення, пам'ять, виховувати бажання здобувати знання і ставати вихованими, серйознішими

              і стриманішими (на основі тексту).

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок з використанням текстоцентричного

                          підходу у вивченні мови.

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, словники, роздавальний матеріал – тексти, малюнки.

 

ЕПІГРАФ: „… Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок…”

В. О. Сухомлинський

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Повторення вивчених правил (бесіда):

-          Які групи слів за значенням ви знаєте?

-          Що таке синоніми? Наведіть приклади.

-          Що таке антоніми? Наведіть приклади.

-          Що таке омоніми? Наведіть приклади.

2. Колективна робота (гумореска)

-          Послухайте гумореску Павла Глазового і скажіть, чому хлопчик не зрозумів дідуся.

- Лягай спати вже, онучку, -

Дід говорить басом, -

Я як був таким маленьким,

Лягав з курми разом.

А онучок здивувався:

- Як же ви там спали?

Як ви з сідала, дідусю,

Додолу не впали?      (обговорення)

     Стійкі словосполучення весь час виникають у нашій мові і надають їй влучності, образності та дотепності. Тому їх вправно використовують поети та письменники, створюючи художні твори жартівливого змісту. Наприклад, Остап Вишня – гуморист, Леонід Глібов – байкар та багато інших,

а також уже відомий вам з української літератури Іван Франко з його казкою „Фарбований Лис”.

   СІДАЛО – перекладина, жердина у пташнику чи клітці, на яку сідають птахи. Синонім – СИДІННЯ.

ПОВІДОМЛЕННЯ УЧЕНИЦІ №1

-          У казці„Фарбований Лис” Іван Франко використав такі фразеологізми:

1. Закрутився, мов муха в окропі – так говорять про моторну, вертляву людину.
2. Сам від себе не втечеш – нікуди подітись.
3. Дати драпака – швидко зникнути, втекти.
4. Мов полуда з очей впала – прозріти, розкрити очі і побачити правду.

   ПОЛУДА – білувата пляма на рогівці ока, яка призводить до сліпоти.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

     Проблемні запитання:

-          Діти, що ви очікуєте від вивчення розділу про фразеологізми?

-          Навіщо нам потрібні знання з фразеології?

Висновок: ми дізнаємось з вами про те, завдяки чому наше мовлення може стати яскравішим, наші жарти більш влучними і дотепними. А також дізнаємось про те, що саме надає образності нашій мові, мові художньої літератури. І самі будемо вчитись правильно використовувати, пояснювати і розпізнавати фразеологічні звороти.

-          Давайте порівняємо кілька речень (на дошці):

У яких реченнях думка висловлена виразніше і образніше? Чому?

1. Він утік.	1. Він п’ятами накивав.
2. Вона сказала, що нічого не знає про хлопця.	2. Вона сказала, що ні слухом, ні духом не відає про хлопця.
3. Мати встала дуже рано.	3. Мати встала ні світ, ні зоря.

V. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Опрацювання § 54, стор. 165

-          Отже, фразеологічні звороти є одним членом речення. Повернемось до речень.

Він – підмет, утік – присудок, він – підмет, п’ятами накивав – присудок. Багато фразеологізмів можна замінити одним словом (в 1 реченні), н-д, накивати п’ятами – втекти, набити руку – навчитися та інші.

-          Деякі з них можна замінити словосполученням (в 2,3 реченнях).

Лексичне значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словниках. Найпоширеніші фразеологізми у словниках позначаються - ♦

2. Вправа 396 (усно), виписати фразеологізми і підібрати дієслово, яким можна замінити виділені словосполучення.

3. Завдання 1.   Пояснити значення фразеологізмів:

-          Плутатись під ногами – заважати

-          Робити з мухи слона – перебільшувати

-          Сім п’ятниць на тиждень – дуже швидко і легко змінювати свої рішення

-          Як кіт наплакав – дуже мало

-          Братися за розум – порозумнішати, виправитись

-          Муха вкусила – бути в поганому настрої, гніватись, нервуватись

-          Задирати ніс – зазнаватися, ставати зарозумілим

-          Як вітром здуло – швидко зникнути

-          Замилювати очі – обдурювати, ошуковувати когось

-          Засукати рукава – завзято, енергійно взятись за якусь роботу

Скласти 1 речення з будь-яким фразеологізмом.

4. Завдання 2.

Продовжити речення за допомогою фразеологізмів, поданих у довідці:

-          Місто він своє знає як … (свої п’ять пальців – дуже добре)

-          Нові будинки ростуть як …(гриби після дощу – дуже швидко, рясно)

-          Схожі ми з сестрою як … (дві краплі води – дуже схожі, подібні)

-          Приїзд друзів був як … (сніг на голову – несподівано, раптом)

-          Дощу цієї весни було мало як … (кіт наплакав – дуже мало)

-          Після хорошої зарядки сон як … (рукою зняло – безповоротно пройшло, зникло)

-          Село було видно як … (на долоні – дуже добре)

-          Що йому не кажи, йому все як … (з гуски вода – ніщо не впливає)

5. Завдання 3.   Робота з текстом (текстоцентричний підхід).

Прочитати текст, знайти фразеологізми, пояснити їх значення у фразеологічному словнику

(робота учнів зі словниками, пошукова діяльність на уроці).

-          Чого вчить нас цей текст? (відповіді учнів)

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Скласти з будь-якими двома фразеологізмами речення.
2. Робота з малюнками (продовжити фразеологізми, пояснити їх значення).
3. Закріпити правила.

4. Рефлексія. Чого ви навчились на цьому уроці?

                          Що робить нашу мову яскравою та образною?

                          Яка синтаксична роль фразеологізмів у реченнях?

                          Які фразеологізми ви запам’ятали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

6. § 54, вправа 397 (списати речення, пояснити письмово значення фразеологізмів,

скласти речення з виділеним фразеологізмом).

7. § 54, скласти гумореску або оповідання, використавши фразеологічні звороти.